Перший польовий вихід за участю членів організації «Білий Вовк»

Головна / Перший польовий вихід за участю членів організації «Білий Вовк»

Перший польовий вихід за участю членів організації «Білий Вовк» відбувся з 14 по 20 червня. У першу чергу хотілося б відзначити мальовничу місцевість, де був розбитий табір і проходив тренувальний процес. Яри, степи, ліси — кожен шматочок землі тут дихає історією. Починаючи із скіфських поселень і старого козацького кладовища, і закінчуючи уцілілими (з Другої Світової війни) окопами.

Розгортання табору було організовано наступним чином. Перша група у складі 16 чоловік висунулася до місця базування з наметами, інвентарем і кухонним приладдям. До прибуття основної групи табір вже було розгорнуто, намети встановлено, готувалася вечеря. Також був запущений генератор, тому бажаючі могли підзарядити рації, мобільні та інші електронні пристрої в будь-який час.

Тренувальний процес був спланований так, що кожен наступний день був складнішим за попередній. Давалося менше часу на сон, підвищувалися навантаження, а на третій день додалася ще й нічна робота (без зміни денного режиму).

У перший день відбувся марш-кидок з орієнтуванням на місцевості. Курсантам довелося з’ясувати, що відстань на карті істотно відрізняється від реально натоптаного кілометражу по місцевості (що сильно залежить від рельєфу). Перепад висот в ярах з крутими схилами до 70 градусів (по яким доводилося з’їжджати вниз і дертися вгору) досягав до 14 метрів. У цих умовах був випробуваний новий рюкзак для перенесення квадрокоптера, який дуже добре себе зарекомендував.

По прибуттю на місце занять відбулося тренування з обстрілу особового складу із вогнепальної зброї. Таким чином, курсанти могли відчути себе в умовах, наближених до реальних бойових дій: коли необхідно виконати завдання, не дивлячись на те, що кулі свистять прямо над головою.

Після цього було проведено заняття з медицини. Особлива увага приділялася зупинці кровотечі та евакуації поранених. Треба відзначити, що на цьому виїзді медицина вивчалася мінімум по три години щодня.

Наступним було заняття з виживання і головними темами були такі – розведення бездимного багаття і спорудження носилок з підручних засобів.

По закінченню сліди присутності групи були замасковані і особовий склад, поділений на три частини, висунувся в табір окремими маршрутами. Для команди, що спізнилась, майоріла перспектива додаткового заняття з фізичної підготовки.

У самому таборі на відмінно спрацював караул, який вчасно виявив і зустрів групу, що прийшла.

Але на цьому все не закінчилося. Прибуття груп виявилося своєчасним, оскільки неподалік у приватному домогосподарстві сталася пожежа, яку оперативно загасили силами наших підрозділів.

Приємним закінченням цього дня став колективний похід на Дніпро. Стрункими рядами ми прибули на пляж, де змили з себе накопичену за день втому. Після чого, задоволені, втомлені, але вже чисті, висунулися до табору, де на нас чекала лекція про історію цього краю.

Багато хто дізнався,що шкільна програма не висвітлює усього, що відбувалося насправді. Наша велика країна має багату і давню історію, яку нам належить відтворити і передати нащадкам.

Усі наступні дні від першого відрізнялися не принципово. Три години практичного відпрацювання з медицини, потім курс виживання за темами: карельське ліжко, спорудження куреня на відділення за 20 хвилин, замаскована позиція для спостереження, маскування, добування і фільтрація води та багато іншого. Проводилися лекції про військові касти та історію віросповідань на наших землях.

Весь особовий склад був поділений на три групи і кожен день з нами проводилися заняття з тактики на різні теми (з подальшою ротацією). Паралельно проводилися засадні і контрзасадні дії, що тренувало у курсантах постійну готовність до дій при виникненні позаштатних ситуацій.

На території табору діяли суворі правила. Протягом усього цього часу курсантам заборонялося розлучатися зі зброєю. Також призначалися чергові, начальник караулу, в нічний час посилювалися пости, використовувалась тепловізійна техніка і прилади нічного бачення.

Особливої пікантності всьому цьому заходу додавав дрібний дощ і майже повна відсутність мобільного зв’язку (тим, кому хотілося поговорити по телефону, доводилося підніматися на гору).

Ну і розповідаючи про цей польовий вихід, не можна не згадати гостинного господаря Ропала Андрія Павловича, який люб’язно надав нам місце на своїй землі, воду, кухню, дрова і все, що було нам необхідно та читав цікаві лекції. А також атамана Канівського полку «Міжнародного Союзу Козацтва» Спіжового Василя Миколайовича, за запрошенням і при підтримці якого був проведений цей вишкіл.

Прес-служба ЦСпТП «Білий Вовк»

Швидкий зв'язок

Ви можете відправити нам листа, і ми обов'язково зв'яжемося з вами.